Висвітлено досвід промислово розвинутих країн світу у трансфері технологій (запровадження контрольних функцій держави у цій сфері, ліцензійна торгівля, функціонування технопарків, створення відповідних організаційних структур, роль у трансфері ПФГ та СП тощо). Аналізується стан в Україні з трансфером технологій, окреслені заходи, необхідні для побудови високоефективної системи технологічного експорту - імпорту.

Проаналізовано практику міжнародно-правового регулювання відносин в сфері здійснення екологонебезпечної діяльності, особливості національного екологічного законодавства, визначені в юридичному аспекті категорії екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Запропоновані наукові моделі дозволяють в методологічному плані та при практичному застосуванні чітко відмежувати правовідносини в галузі екологічної безпеки, що базуються виключно на екологічному ризику, розглянути питання про умови та підстави їх виникнення, їх суб'єктивний і об'єктивний склади тощо.

Аргументовано, що розбудова України як правової держави викликає необхідність проведення цілеспрямованих фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі права, створення ефективних новітніх технологій прийняття рішень у правових системах та їх впровадження у сферу державного управління. Актуальність цього випливає з наявних тенденцій поширення новітнього арсеналу методів і технологій інформаційно-аналітичного забезпечення, що підвищує плідність функціонування органів управління, забезпечує їх максимально зручною інформаційно-технологічною та аналітичною базою для підтримки прийняття рішень. Досліджено методи ефективного прийняття правових рішень органами управління України з використанням прогресивних інформаційних технологій, що застосовуються у світі, для науково-методичного та технічного забезпечення діяльності цих органів.

Розглянуто завдання правової науки в країнах із перехідною економікою щодо формування національних галузей права та законодавства, що зумовлено розвитком засад громадянського суспільства і побудовою такого правового поля, котре забезпечувало б трансформацію цих країн у сукупність цивілізованих демократій. Таким чином, мова повинна йти про розробку правової доктрини країн із перехідною економікою, яка б відповідала сучасним економічним, соціальним та іншим прогресивним реаліям життя суспільства, ресурсним можливостям цих країн, підвищенню ефективності їх використання для забезпечення духовного та фізичного здоров'я нації, побудови правової держави, успішної боротьби із злочинністю. Простеженотакож нормативні засоби, що значною мірою нейтралізують негативні обставини, притаманні правозастосовному процесу в Україні.

Розглянуто вплив державної політики щодо оподаткування доходів на інвестиційну активність населення. Співставлено законодавство про оподаткування доходів громадян в Україні, Росії, Болгарії та Молдові, проаналізовано привабливість для України кожної з систем, які розглянуто, в разі їх застосування. Зроблено висновок про необхідність зміни поточного податкового законодавства України та оподаткування доходів населення.

Охарактеризовано особливості міжнародної взаємодії у сфері охорони навколишнього середовища, шкоду, яку завдають йому економічно розвинуті держави. Розглянуто розвиток процесу екологізації міжнародного співробітництва у світі та, зокрема, у східноєвропейському регіоні, представленому головним чином Білоруссю, Росією та Україною. Доведено необхідність її більш широкого співробітництва у охороні навколишнього середовища, основи і перспективи якого мають визначатися перш за все на законодавчому рівні.

Розглянуто проблеми юридичної освіти в Україні, особливо з погляду існування недержавних вищих навчальних закладів. Доведено необхідність конкуренції у наданні юридичної та іншої освіти.

Проаналізовано методологічні принципи застосування гендерного підходу до права, визначальні дефініції гендерної оцінки законодавства - рівність прав, рівність можливостей, негативна і позитивна дискримінація. Сформульовано основні напрямки створення гендерно-чутливого законодавства в сфері наукової і науково-технічної діяльності та вирішення гендерних проблем організації наукового простору.

Висвітлено основні положення Середньострокової стратегії ЮНЕСКО на 2002 - 2007 рр. у галузях освіти, науки, культури, комунікації та інформації, проаналізовано взаємозв'язок стратегічних цілей діяльності ЮНЕСКО загалом і кожної програми окремо, описано функції та принципи діяльності ЮНЕСКО у період дії Середньострокової стратегії.

Розкрито роль Міжнародного центру чорноморських досліджень (МЦЧД) як однієї з ключових організацій, що надають науково-технологічне сприяння країнам - членам Організації чорноморської економічної співпраці (ОЧЕС). Серед найважливіших чинників такого сприяння - організація заходів з вирішення науково-технологічних проблем у межах ОЧЕС, а також налагодження науково-технічної співпраці з ЄС, особливо по лінії 6-ї Рамочної програми ЄС. Зважаючи на надзвичайно важливу роль останнього чинника, докладно розкрито особливості цієї програми й умови участі в ній країн, що не є членами ЄС. Підкреслено, що участь країн ОЧЕС у цій програмі сприятиме розв'язанню низки нагальних проблем сучасної науки та формуванню загальноєвропейського наукового простору, гарантії стабільності в Європі.

Проналізовано дії держави за умов екстремальних ситуацій, описано структуру системи управління екстремальними ситуаціями (УЕС). Визначено інституції, що беруть участь в УЕС, надано аналіз їх функцій. Запропоновано процедури запровадження надзвичайного і воєнного станів з метою забезпечення максимальної дієвості УЕС і усунення їх наслідків. Застосовуючи методи традиційного, логічного, заснованого на причинності, структурно-функціонального аналізу, моделювання процесів, декомпозиції і синтезу, сформульовано проблеми, які чинять вирішальний вплив на розвиток системи УЕС. Обгрунтовано, що основними чинниками, які впливають на успішний розвиток системи УЕС, є її структура, логістика, правове регламентування її діяльності та підготовка персоналу. Зроблено висновок, що проблеми структури в істотному ступені визначають виникнення проблем і в логістиці. Одними з основних елементів, котрі зумовлюють готовність системи до управління в екстремальних ситуаціях, є ступінь і якість регламентування цієї діяльності. У ході дослідження виявлено, що у нині діючих правових актах країни, регламентуючих УЕС, є ряд недоліків і неточностей. Досліджено роль персоналу системи УЕС за умов екстремальних ситуацій і ймовірні проблеми, що можуть виникнути під час його підготовки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х.г(4УКР)д

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Показано, що безпрецедентна нестабільність українського законодавства, яке регулює відносини у сфері науки та інновацій, не зрозуміла багатьом експертам непослідовність законодавчої та виконавчої влади у створенні реальних механізмів формування та реалізації науково-технологічної політики, зумовлені боротьбою двох принципово відмінних підходів у розумінні ролі держави в цих процесах. Прихильники одного з них виходять перш за все з необхідності всезагального контролю і повної недовіри до людини і не вірять у можливості науки серйозно впливати на економіку, інші намагаються сформувати механізми активізації ініціативи людей, якомога більш повного використання можливостей вітчизняної науки.

Розглянуто питання трансформації маркетингового комплексу промислової власності на прикладі потоків інформації в економіці та правовому середовищі в контексті його апробації як одного з елементів формування механізму державної інноваційної політики.

Рассмотрена концепция международной криминологии как отдельного направления в криминологической науке, предложенная доктором юридических наук В. Ф. Антипенко.

Розглянуто теоретичні та концептуальні положення побудови та функціонування регіональної системи інформаційно-аналітичної підтримки управлінської діяльності органів місцевої влади.

Надано виступ голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти на міжнародному симпозіумі "Ставлення суспільства і держави до науки в умовах сучасних економічних криз: тенденції, моделі, пошук шляхів поліпшення взаємодії", 3 червня 2013, Київ.

Системно представлено зміст, стан та шляхи вирішення проблем нейтралізації загроз національній безпеці України, що стосуються науково-технологічної сфери.

Здійснено стислий огляд еволюції патентної системи США з точки зору її впливу на економіку країни. Відзначено особливості патентної системи США, які вирізняють її з-поміж патентних систем більшості інших розвинених країн світу. Показано проблеми, з якими зіткнулися Сполучені Штати у процесі функціонування патентної системи і які поставили питання про необхідність її реформування.

Проаналізовано вплив акту Бея-Доула на економічний розвиток США та оцінено перспективи реалізації в Україні подібного закону. На основі опитування експертів у сфері патентування українських ВНЗ визначено основні причини низького рівня комерціалізації розробок українських вишів.